- карний
- [ка/рнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
карний
Смотреть что такое "карний" в других словарях:
карний — а, е. 1) юр. Який учинив злочин проти життя і майна. || у знач. ім. ка/рний, ного, ч. Той, хто вчинив злочин проти життя й майна. 2) юр. Який становить замах на життя і майно. 3) юр. Пов язаний із розслідуванням і покаранням злочинів проти життя… … Український тлумачний словник
карний — 1) (який учинив злочин проти життя та майна; який становить замах на когось / щось; пов язаний із розслідуванням і покаранням таких злочинів), кримінальний 2) див. злочинний … Словник синонімів української мови
карний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вікарний — I а, е. Прикм. до вікарій. || Який є вікарієм. Вікарний архієрей. II а, е, психол. Який стосується або виконує функції заміщення … Український тлумачний словник
військово-карний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вікарний — прикметник … Орфографічний словник української мови
горловий — а/, е/. 1) Прикм. до горло. 2) діал. Карний, кримінальний … Український тлумачний словник
карник — а, ч. Карний злочинець … Український тлумачний словник
кримінал — у, ч. 1) розм. Карний злочин. 2) заст. В язниця, тюрма … Український тлумачний словник
кримінальний — а, е. 1) юр. Те саме, що карний 1 3). 2) Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво … Український тлумачний словник
